Склад:
діюча речовина: exemestane;
1 таблетка, вкрита плівковою оболонкою містить екземестану 25 мг;
допоміжні речовини: манітол (Е 421), гіпромелоза, кросповідон, полісорбат 80, целюлоза мікрокристалічна, натрію крохмальгліколят, магнію стеарат, кремнію діоксид колоїдний безводний, натрію карбоксіметилцелюлоза (Е 466), мальтодекстрин, глюкози моногідрат, титану діоксид (Е 171), стеаринова кислота (Е 570), заліза оксид жовтий (Е 172), вода очищена.
Лікарська форма. Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.
Основні фізико-хімічні властивості: жовті, двоопуклі, круглі таблетки, вкриті плівковою оболонкою з гравіюванням «Е9МТ» з одного боку і «25» - з іншого.
Фармакотерапевтична група. Антагоністи гормонів та аналогічні засоби. Інгібітори ароматази. Код АТХ L02B G06.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка.
Механізм дії.
Екземестан є необоротним стероїдним інгібітором ароматази, подібним за своєю структурою до природної речовини андростендіон. У жінок у період постменопаузи естрогени продукуються переважно шляхом перетворення андрогенів на естрогени під впливом ферменту ароматази у периферичних тканинах. Блокування утворення естрогенів шляхом інгібування ароматази є ефективним і селективним методом лікування гормонозалежного раку молочної залози у жінок у період постменопаузи. У жінок у період постменопаузи екземестан суттєво знижує концентрацію естрогенів у сироватці крові, починаючи з дози 5 мг. Максимальне зниження (> 90 %) досягається при застосуванні дози 10-25 мг. У пацієнток у період постменопаузи з діагнозом рак молочної залози, які отримували 25 мг препарату щоденно, загальний рівень ароматази знижувався на 98 %.
Екземестан не має прогестогенної та естрогенної активності. Незначна aндрогенна активність, імовірно пов’язана з 17-гідродеривативом, спостерігалася головним чином при застосуванні препарату у високих дозах. Під час досліджень тривалого щоденного застосування екземестан не впливав на біосинтез таких гормонів як кортизол або альдостерон, рівень яких змінювався перед або після тесту АСТН; цим була продемонстрована селективність щодо інших ферментів, які беруть участь у гормональному обміні. У зв’язку з цим немає необхідності в замісній терапії глюкокортикоїдами та мінералокортикоїдами.
Незначне підвищення рівня лютеїнізуючого гормона (ЛГ) та фолікулостимулюючого гормона (ФСГ) в сироватці крові відзначається навіть при низьких дозах. Цей ефект є очікуваним для препаратів цієї фармакологічної групи; імовірно, він розвивається за принципом зворотного зв’язку на рівні гіпофіза: зниження концентрації естрогенів стимулює секрецію гіпофізом гонадотропінів (також і в жінок у період постменопаузи).
Фармакокінетика.
Абсорбція. Після перорального прийому екземестан швидко абсорбується. Доза, що поглинається зі шлунково-кишкового тракту, висока. Абсолютної біологічної доступності не встановлено, хоча розповсюдження повинно бути обмежено ефектом першого проходження. При одноразовому прийомі дози 25 мг середній рівень у плазмі досягає максимуму через 2 години і становить 18 нг/мл. Одночасне застосування препарату з їжею підвищує його біодоступність на 40 %.
Розподіл. Об’єм розподілу екземестану без корекції на пероральну біодоступність становить приблизно 20 000 л. Фармакокінетика екземестану є лінійною, кінцевий період напіввиведення препарату становить 24 години. Зв’язування з білками плазми крові становить 90 % і не залежить від концентрації. Екземестан і його метаболіти не зв’язуються з еритроцитами. Екземестан не акумулюється непередбачувальним шляхом після застосування повторних доз.
Метаболізм та екскреція. Екземестан метаболізується шляхом окиснення метиленової групи (6) за допомогою ізофермента CYP3А4 та/або шляхом відновлення 17-кетогрупи за допомогою альдокеторедуктази з подальшою кон’югацією. Кліренс екземестану становить приблизно 500 л/год без корекції на пероральну біодоступність.
Щодо інгібування ароматази ці метаболіти або неактивні, або менш активні, ніж вихідна сполука. Кількість препарату, що виділяється із сечею у незміненому вигляді, становить 1 % дози. Однакова кількість екземестану (40 %), міченого ізотопом 14C, виділялася із сечею та калом протягом тижня.
Спеціальні групи.
Вік. Суттєвої кореляції між системною експозицією препарату ЕкземеВіста і віком пацієнток не спостерігалося.
Пацієнти з порушенням функції нирок.
У пацієнтів з ураженням нирок тяжкого ступеня (CLсr < 30 мл/хв) рівень системної експозиції екземестану був вдвічі вищий порівняно зі здоровими добровольцями.
Беручи до уваги профіль безпечності екземестану, коригування дози не потрібне.
Пацієнти з порушенням функції печінки.
У пацієнтів з ураженням печінки середнього або тяжкого ступеня рівень експозиції екземестану у 2–3 рази вищий порівняно зі здоровими добровольцями. Беручи до уваги профіль безпечності екземестану, коригування дози не потрібне.
Клінічні характеристики.
Показання.
Ад’ювантна терапія у жінок з інвазивним раком молочної залози ранніх стадій з позитивною пробою на естрогенові рецептори у період постменопаузи після 2-3 років початкової ад’ювантної терапії тамоксифеном.
Лікування поширеного раку молочної залози у жінок з природнім чи індукованим постменопаузним статусом, у яких виявлено прогресування хвороби після терапії антиестрогенами. Не була продемонстрована ефективність у пацієнток з негативною пробою на естрогенові рецептори.
Протипоказання.
ЕкземеВіста протипоказаний пацієнткам з гіперчутливістю до екземестану або до будь-якого іншого компонента препарату. Препарат також протипоказаний жінкам у передменопаузальному періоді, жінкам у період вагітності або годування груддю.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.
Результати досліджень in vitro показали, що цей препарат метаболізується під впливом цитохрому Р450 3А4 (CYP3А4) та альдокеторедуктаз і не блокує жодного з основних CYP-ізоферментів. Під час клінічного фармакокінетичного дослідження було встановлено, що специфічне інгібування CYP3А4 кетоконазолом не впливає на фармакокінетику екземестану.
У дослідженні взаємодії з рифампіцином, потужним індуктором CYP450, у добовій дозі 600 мг та разовій дозі екземестану, що становить 25 мг, значення AUC екземестану зменшилось на 54 %, а Сmax – на 41 %. Оскільки клінічна значущість даної взаємодії не вивчена, одночасне застосування таких лікарських засобів як рифампіцин, протисудомні засоби (наприклад фенітоїн та карбамазепін) та фітопрепаратів, що містять звіробій звичайний, які, як відомо, індукують CYP3А4, можуть знижувати ефективність препарату ЕкземеВіста.
ЕкземеВісту слід застосовувати з обережністю з лікарськими препаратами, що метаболізуються CYP3A4 та мають вузький діапазон терапевтичної дії. Досвід одночасного клінічного застосування препарату Аромазин з іншими протипухлинними лікарськими засобами відсутній.
ЕкземеВісту не слід застосовувати з лікарськими засобами, що містять естроген, оскільки при одночасному застосуванні вони чинять негативну фармакологічну дію.
Особливості застосування.
До початку лікування інгібіторами ароматази потрібно проводити оцінку рівня
25-гідрокси вітаміну D в організмі, оскільки часто виникає тяжкий дефіцит, пов’язаний з ранніми стадіями раку молочної залози. Жінкам з дефіцитом вітаміну D необхідно отримувати додатково вітамін D.
ЕкземеВісту слід з обережністю призначати пацієнтам з порушеннями функцій печінки або нирок.
Якщо у Вас встановлено непереносимість деяких цукрів, проконсультуйтеся з лікарем, перш ніж приймати цей лікарський засіб.
ЕкземеВіста є препаратом, який сильно знижує рівень естрогенів; спостерігалося зменшення мінеральної щільності кісток та збільшення частоти переломів після застосування екземестану (див. розділ «Фармакодинаміка»). На початку ад’ювантної терапії препаратом у жінок, які страждають на остеопороз або з ризиком його виникнення, слід оцінити мінеральну щільність кісток на початковому рівні, базуючись на поточних клінічних рекомендаціях та практиках. Мінеральну щільність кісток у пацієнтів з поширеним захворюванням слід оцінювати в індивідуальному порядку.
Хоча немає достатніх даних стосовно впливу терапії під час лікування втрати мінеральної щільності кісток, спричиненої екземестаном, необхідно проводити моніторинг стану пацієнтів, які застосовують препарат ЕкземеВіста, та розпочати лікування або профілактику остеопорозу у пацієнтів у зоні ризику.
Застосування у період вагітності або годування груддю.
Вагітність. Клінічні дані щодо застосування екземестану вагітним жінкам відсутні. Дослідження на тваринах показали репродуктивну токсичність, тому препарат протипоказаний для застосування вагітним жінкам.
Період годування груддю. Невідомо, чи проникає екземестан у грудне молоко. ЕкземеВіста не слід застосовувати жінкам у період годування груддю.
Жінки у періменопаузальному періоді або з потенціалом народжувати.
Лікар має обговорити необхідність у відповідній контрацепції з жінками, які можуть завагітніти, а також із жінками, які знаходяться у перименопаузальному або нещодавно перейшли у постменопаузальний період, поки їх постменопаузальний статус не стане повністю встановлений (див. розділи «Протипоказання» та «Особливості застосування»).
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.
Під час застосування препарату повідомлялося про сонливість, сомноленцію, астенію та запаморочення. Пацієнтам слід повідомити про те, що в разі виникнення цих симптомів можливе порушення їх фізичних та/або психічних реакцій, необхідних для управління автомобілем або іншими механізмами.
Спосіб застосування та дози.
Дорослі, в тому числі пацієнтки літнього віку
ЕкземеВіста рекомендується приймати по 25 мг 1 раз на добу, щоденно, бажано після їди.
У пацієнток із раком молочної залози на ранніх стадіях, лікування за допомогою ЕкземеВісти необхідно продовжувати до завершення п’ятирічної послідовної ад’ювантної гормональної терапії (продовження терапії ЕкземеВістою після застосування тамоксифену) або до виникнення рецидиву пухлини.
У пацієнток з поширеним раком молочної залози лікування препаратом ЕкземеВіста слід продовжувати, поки прогресія пухлини очевидна.
Пацієнткам із недостатністю функції печінки або нирок корекція дози не потрібна.
Діти.
Препарат не рекомендується для застосування дітям.
Передозування.
Було проведено клінічні дослідження застосування екземестану в разовій дозі до 800 мг у здорових добровольців жіночої статі та в дозі до 600 мг на добу в жінок у період постменопаузи з поширеним раком молочної залози; дані дослідження свідчать про добру переносимість цих доз. Одноразова доза екземестану, що може спричинити появу небезпечних для життя симптомів, не встановлена. В дослідах на тваринах летальність реєструвалася після введення одноразової пероральної дози, що еквівалентна відповідно 2000 і 4000 рекомендованої людської дози в мг/м2.
Специфічних антидотів при передозуванні не існує; слід проводити симптоматичне лікування.
Показане загальне підтримуюче лікування, у тому числі частий моніторинг основних показників життєдіяльності організму та ретельний нагляд за пацієнтами.
Побічні реакції.
ЕкземеВіста загалом переносився добре в усіх дослідженнях при застосуванні дози
25 мг/добу, небажані явища зазвичай були від слабкого до помірного ступеня тяжкості. Частота припинення лікування через небажані явища становила 7,4 % у пацієнток із раком молочної залози на ранній стадії, які отримували лікування ЕкземеВіста після початкової ад’ювантної терапії тамоксифеном. Найпоширенішими небажаними явищами були припливи, артралгія та підвищена втомлюваність.
Частота припинення лікування через небажані явища становила 2,8 % у загальній групі хворих із поширеним раком молочної залози. Найпоширенішими небажаними явищами були припливи та нудота.
Більшість небажаних явищ може бути пояснено нормальними фармакологічними наслідками блокування естрогену (наприклад, припливи).
Побічні реакції, зареєстровані протягом клінічних досліджень та досвіду постреєстраційного застосування препарату наведено нижче відповідно до класів систем органів та частоти. Показники частоти визначають наступним чином: дуже часто (≥ 1/10), часто (від ≥ 1/100 до < 1/10), нечасто (від ≥ 1/1000 до < 1/100), рідко (від ≥ 1/10000 до < 1/1000), дуже рідко (< 1/10000), частота невідома (не можна встановити на підставі наявних даних).
З боку системи крові та лімфатичної системи: дуже часто – лейкопенія**;
часто – тромбоцитопенія**;
частота невідома – зниження кількості лімфоцитів**.
З боку імунної системи:
нечасто – гіперчутливість.
Метаболічні та аліментарні розлади:
часто – анорексія.
З боку психіки:
дуже часто – депресія, безсоння.
З боку нервової системи:
дуже часто – головний біль, запаморочення;
часто – синдром карпального каналу, парестезія; рідко – сомноленція.
З боку судин:
дуже часто – припливи.
З боку шлунково-кишкового тракту:
дуже часто – біль у животі, нудота;
часто – блювання, діарея, запор, диспепсія.
З боку гепатобіліарної системи:
дуже часто – підвищені рівні печінкових ферментів, підвищені рівні білірубіну в крові, підвищені рівні лужної фосфатази в крові;
рідко – гепатит†, холестатичний гепатит†.
З боку шкіри та підшкірної клітковини:
дуже часто – підвищена пітливість;
часто – алопеція, висипання, кропив’янка, свербіж; рідко – гострий генералізований екзантематозний пустульоз†.
З боку опорно-рухового апарату та кісток:
дуже часто – біль у суглобах та м’язово-скелетний біль*;
часто – перелом, остеопороз.
Загальні розлади та реакції у місці введення: дуже часто – біль, підвищена втомлюваність; часто – периферичний набряк, астенія.
* Включає артралгію та рідше біль у кінцівках, остеоартрит, біль у спині, артрит, міалгію та скутість суглобів.
** У пацієнтів з поширеним раком молочної залози випадки тромбоцитопенії та лейкопенії реєструвалися рідко. Періодичне зниження кількості лімфоцитів спостерігалося приблизно у 20 % пацієнтів, які отримували Аромазин, зокрема у пацієнтів з вже наявною лімфопенією. Тим не менше, середні значення кількості лімфоцитів у цих пацієнтів з перебігом часу значно не змінювалися та відповідного підвищення частоти вірусних інфекцій не спостерігалося. Ці ефекти не спостерігалися у пацієнтів, які отримували лікування у дослідженнях раку молочної залози ранніх стадій.
† Частота, розрахована за правилом 3/X.
У таблиці нижче наведено показники частоти попередньо визначених побічних реакцій та захворювань у Міжгруповому дослідженні екземестану у пацієнтів з раком молочної залози ранніх стадій, незалежно від причинної зумовленості, зареєстрованих у пацієнтів, які отримували терапію досліджуваним препаратом та протягом періоду до 30 днів після її завершення.
| Побічні реакції та захворювання | Екземестан (N = 2249) |
Тамоксифен (N = 2279) |
| Припливи | 491 (21,8 %) | 457 (20,1 %) |
| Підвищена втомлюваність | 367 (16,3 %) | 344 (15,1 %) |
| Головний біль | 305 (13,6 %) | 255 (11,2 %) |
| Безсоння | 290 (12,9 %) | 204 (9,0 %) |
| Підвищена пітливість | 270 (12,0 %) | 242 (10,6 %) |
| Гінекологічні захворювання | 235 (10,5 %) | 340 (14,9 %) |
| Запаморочення | 224 (10,0 %) | 200 (8,8 %) |
| Нудота | 200 (8,9 %) | 208 (9,1 %) |
| Остеопороз | 116 (5,2 %) | 66 (2,9 %) |
| Вагінальна кровотеча | 90 (4,0 %) | 121 (5,3 %) |
| Інший первинний рак | 84 (3,6 %) | 125 (5,3 %) |
| Блювання | 50 (2,2 %) | 54 (2,4 %) |
| Порушення зору | 45 (2,0 %) | 53 (2,3 %) |
| Тромбоемболія | 16 (0,7 %) | 42 (1,8 %) |
| Остеопорозний перелом | 14 (0,6 %) | 12 (0,5 %) |
| Інфаркт міокарда | 13 (0,6 %) | 4 (0,2 %) |
У Міжгруповому дослідженні екземестану частота явищ ішемії міокарда у групах лікування екземестаном та тамоксифеном становила 4,5 % та 4,2 % відповідно. Жодних значущих відмінностей для будь-яких окремих серцево-судинних явищ, у тому числі артеріальної гіпертензії (9,9 % порівняно з 8,4 %), інфаркту міокарда (0,6 % порівняно з 0,2 %) та серцевої недостатності (1,1 % порівняно з 0,7 %) не спостерігалося.
У Міжгруповому дослідженні екземестану застосування екземестану супроводжувалося вищою частотою гіперхолестеринемії порівняно з застосуванням тамоксифену (3,7 % порівняно з 2,1 %).
В окремому подвійному сліпому рандомізованому дослідженні серед жінок у період постменопаузи з раком молочної залози ранніх стадій у групі низького ризику, які отримували лікування екземестаном (N = 73) або плацебо (N = 73) протягом 24 місяців, застосування екземестану асоціювалося зі зниженням рівнів холестерину ЛПВЩ у плазмі крові в середньому на 7–9 % порівняно з підвищенням на 1 % у групі плацебо. Також спостерігалося зниження рівнів аполіпопротеїну A1 на 5–6 % у групі лікування екземестаном порівняно зі зниженням на 0–2 % у групі плацебо. Вплив на всі інші проаналізовані параметри ліпідів (рівні загального холестерину, холестерину ЛПНЩ, тригліцеридів, аполіпопротеїну-B і ліпопротеїну-а) був аналогічним у двох групах лікування. Клінічна значущість цих результатів невідома.
У Міжгруповому дослідженні екземестану виразка шлунка спостерігалася з більшою частотою у групі лікування екземестаном порівняно з групою лікування тамоксифеном (0,7 % порівняно з < 0,1 %). Більшість пацієнтів, які застосовували екземестан і мали виразку шлунка, також одночасно застосовували нестероїдні протизапальні препарати та/або застосовували їх раніше.
Термін придатності. 3 роки.
Умови зберігання.
Зберігати в оригінальній упаковці в недоступному для дітей місці. Не потребує особливих умов
зберігання.
Упаковка.
По 10 таблеток у блістері; по 3 блістери в картонній коробці.
Категорія відпуску.
За рецептом.
Виробник.
Сінтон Хіспанія, С.Л.
або
Сінтон БВ.
Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності.
Пол. Лес Салінес, вул. К/Кастелло, 1, 08830, Сант Боі де Ллобрегат, Іспанія
або
Мікровег 22, Ніймеген, 6545 СМ, Нідерланди